![]() | (3.28) |
причому значення z к і q задають, а діючі контактні напруги обчислюють за формулою
![]() |
(3.29) |
де Е — зведений модуль пружності
тут Е Ч , Е К — модулі пружності матеріалів черв'яка й колеса відповідно].
Величини А, d Д.К , d Д.Ч у (3.28), (3.29) слід підставляти у сантиметрах, [σH ] та σ H — у (Н/м 2 )•10 5 , п К — у хв - 1 , М К,Р — у (Н•м)•10 - 3 ; при цьому беруть кут обхвату 2 γ =100 ° , коефіцієнт перекриття ε =1,8, коефіцієнт коливання довжини контактних ліній λ K =0,75.
Допустимі напруги з умов контактної витривалості можна розрахувати за формулою
де кількість навантажень кожного зуба колеса за весь строк його служби визначається так:
![]() |
(3.31) |
причому σ бр — границя міцності бронзи;
Т — повний строк роботи передачі, год; п С.К
— середні (за часом) оберти колеса. При у (3.30) слід підставити замість N
Ц число 25•10 7 .
При розрахунку черв'ячної передачі на вигин початковою є формула
Підставляючи сюди середні значення ε=1,8; λ К =0,75; γ =50°; k =1,4; φ =11°, знаходимо формулу, за якою з достатньою точністю визначається модуль передачі з умов міцності при вигині:
![]() |
(3.33) |
При розрахунку черв'яків з φ =4°.. .26° 30 ' ця формула дає похибку від +0,5 до - 3 %.
Значення коефіцієнта форми зуба у, який входить у формули (3.32) і (3.33), залежить від z k і його визначають за табл. 3.3, а величини z к , q , φ задають. У цих формулах М К . Р виражається в (Н•м)•10 - 3 ; m, d Д.Ч , d Д.К — в сантиметрах; [ σ В ] , σ В — у (Н/м 2 ) •10 5 ; λ—в градусах.
Допустимі напруги на вигин у зубі бронзового колеса визначаються за формулою
![]() |
(3.34) |
а при реверсивній роботі — за формулою
![]() |
(3.35) |
де σ Т , σ бр — границі текучості та міцності бронзи відповідно.
24 |
26 |
28 |
32 |
35 |
40 |
45 |
50 |
60 |
100 |
|
Y |
0.352 |
0.358 |
0.368 |
0.386 |
0.403 |
0.427 |
0.446 |
0.455 |
0.471 |
0.509 |
Для визначення розрахункового навантаження черв'ячної передачі можна скористатись формулами
де М к. p і М к.н , N к.р і N k . h — розрахункові та номінальні моменти і потужності на колесі відповідно; M Ч . Н та N ч . н — номінальні момент і потужність на черв'яку відповідно; η — ККД черв'ячної передачі , k 1 , k 2 , k 3 , k 4 — коефіцієнти, якими враховують додаткові навантаження при роботі черв'ячної передачі, а саме:
коєфіцієнт пєрєнавантаження ( M K max — найбільший
крутний момент на колесі з урахуванням інерційних сил і ко роткочасних перевантажень,
приймається на основі дослідних даних про перенавантаження або задається);
- коефіцієнт концентрації навантаження вздовж зуба (для сталих
або мало мінливих навантажень k 2 =1; Θ — коефіцієнт
деформації черв'яка ; m p — відношення середнього крутного
моменту
до максимального M K max
, причому τ — сумарний час циклу роботи); k 3
— динамічний коефіцієнт (при υ
K ≤ 3 м/с і доброму припрацюванні передачі k
3 = 1...1,1);
коефіцієнт еквівалентного навантаження ( N ек — кількість навантажених зуб'їв
колеса найбільшим моментом; для N Ц >25·10 7
приймають N ц =25•10 7 і k
4 = 1).
Перевірку міцності черв'яка виконують за формулою
![]() |
(3.38) |
де напруга вигину , напруга стиску
, напруга кручення
, M B — максимальний згинальний
момент, який для передач з α =20 ° визначається так:
Розрахунок черв'яка на жорсткість має на меті забезпечення правильного зачеплення, що порушується при значних прогинах черв'яка. Звичайно допустимим вважається прогин f черв'яка не більш як (0,01...0,005) т . Прогин черв'яка визначається за формулою
де поперечне навантаження на черв'як
де J ПР — зведений момент інерції черв'яка, який можна розрахувати так:
Розрахунок на нагрівання черв'ячної передачі ведеться за максимальною потужністю, яку може передавати редуктор при заданій температурі масла Т M і безперервній роботі:
![]() |
(3.42) |
де k T — коефіцієнт теплопередачі, Вт/(м
2 •К) (при сприятливих умовах для теплообміну k T
≈ 18 ); F— площа поверхонь, крізь які відбувається тепловіддача,
м 2 ; Т M — температура
нагрівання ре дуктора [при роботі з перервами , причому ∑ t — сумарний час роботи редуктора
за одну годину, хв]; Т П — температура
навколишнього повітря;η — ККД редуктора, який визначається з урахуванням
втрат у зачепленні, підшипни ках та на розмішування масла (визначення η
наведено нижче). Коефіцієнт корисної дії черв'ячної передачі визначається як:
![]() |
(3.43) |
коли ведучим є черв'як, або як
![]() |
(3.44) |
коли ведучим є колесо, де η p — коефіцієнт,
яким ураховують втрати на розмішування масла (
, причому υ Ч(К) — колова швидкість
зануреної у масло деталі — черв'яка чи колеса, м/с; b =
b 1 - x — довжина нарізної
частини черв'яка, якщо він занурений у масло, чи b = b
2 - x — ширина колеса,
якщо воно занурене у масло, см ; W — в'язкість масла при робочій температурі
T M ); ρ — кут тертя.
У самогальмуючих передачах ( φ<ρ) коефіцієнт η p <0,5 .
Основні елементи черв'ячного зачеплення — розміри черв'яка і черв'ячного колеса (див. рис. 3.6), визначаються за формулами:
Звичайно коефіцієнт висоти зуба f' =1 ; коефіцієнт
радіального зазора с=0,2...0,3; коефіцієнт корекції , модуль передачі m, кут φ , а також остаточні значення
q , z K встановлюють,
керуючись табл. 161, 162 [6],
а довжину Lнаріз ної частини черв'яка визначають за формулами, наведеними
у табл. 163 [6] (для високообертових
черв'яків бажано, щоб довжина L нарізної частини була кратною кроку,
тобто t = π · m ); відстань
між опорами черв'яка звичайно дорівнює (0,8...1) d Д.К
.
Зовнішній діаметр черв'ячного колеса D
ЗОВН (по краях зуб'їв) рекомендується брати таким: при z Ч =1;
при z Ч =2..3;
при z Ч =4.
Ширина черв'ячного колеса при заданому куті обхвату 2 g визначається так:
і звичайно, якщо , становить
при z Ч =1..3; B ≈0
, 7D В.Ч при
z Ч =4.